Гарантійний лист Клуба взаємного страхування: перспективи використання в Україні

Євген Сукачов

старший партнер

Ірина Доля

юрист

Black Sea Law Company

Міжнародне торгове судноплавство безперечно є сполучною ланкою глобальної економіки. На даний момент неможливо уявити активну діяльність глобального ринку без можливості забезпечити безперебійне транспортування значних обсягів вантажу на великі відстані міжнародними морськими шляхами.

Взаємовідносини у сфері торговельного мореплавства врегульовані не тільки системами законів і кодексів національного значення, а й нормами міжнародного законодавства, в тому числі з використанням документів рекомендаційного характеру і звичаїв.

У процесі перевезення вантажу морем нерідко відбуваються інциденти, які згодом можуть спричинити пред'явлення претензій і виникнення спору між сторонами перевезення. Так як судно є незмінним учасником, подібних правовідносин, першим “заручником” Вашого спору може стати саме судно.

На сьогоднішній день Україна ратифікувала Міжнародну Конвенцію з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна 1952 (Брюссельська конвенція), яка встановлює порядок арешту судна в якості забезпечення морської вимоги. Брюссельська конвенція передбачає 17 видів морських вимог. Основним критерієм для визначення вимоги, як морської, є виникнення вимоги з правовідносин, пов'язаних з використанням судна.

В порядку імплементації міжнародних норм кожна з країн-учасниць Брюссельської конвенції додатково володіє власними правовими інструментами для здійснення арешту судна в порядку забезпечення морської вимоги, які визначені нормами національного законодавства. В Україні подібні норми містяться в Кодексі торгового мореплавства України, Господарському процесуальному кодексі України та Цивільному процесуальному кодексі України.

При цьому необхідно звернути увагу, що Брюссельська конвенція чітко вказує на те, що арешт морського судна повинен бути накладений тільки судом або судовим органом, що, на наше глибоке переконання, виключає можливість у будь-яких державних органів користуватися своїми повноваженнями в частині накладення арешту на судно і обмеження його комерційної діяльності.

Крім цього, ми повинні прийняти незаперечний факт, що морський бізнес, у всіх своїх аспектах, потребує прийняття швидких, компетентних і професійних рішень для виключення навіть малої можливості затримки виконання зобов'язань і виникнення фінансових збитків. Торговельне мореплавство завжди пов'язане з виключно великими майновими ризиками, і, не дивно, що правовий інститут страхування вперше виник саме в даній сфері.

У морському бізнесі найбільш поширене комерційне страхування, в якому спеціалізована страхова компанія на пряму страхує ризики своїх клієнтів (страхувальників) і за це отримує страхову премію, а також взаємне страхування спеціальних асоціацій (Protecting & Indemnity Club, P&I Club, Клуб), суть якого ґрунтується на добровільному об'єднанні зацікавлених судновласників з метою створення загального страхового фонду для покриття випадкових втрат учасників такого об'єднання; страховий фонд утворюється за рахунок внесків і кожен член клубу по суті є одночасно і страховиком і страхувальником.

Гарантійний лист Клубу взаємного страхування (LOU) є неймовірно потужним інструментом, який клуби можуть надати власнику, коли йому загрожує арешт судна з боку позивача, який намагається забезпечити позов. LOU це не тільки форма забезпечення, яка визнається в переважній більшості морських юрисдикцій по всьому світу, але також і форма, яка зазвичай може бути видана набагато легше, ніж інші форми забезпечення, що дозволяє судну, що перебуває під загрозою, відновити комерційну діяльність набагато швидше.

Важливо відзначити, що згідно з усталеною міжнародною практикою, окремо виділяються поняття Letter of undertaking (LOU) і Letter of indemnity (LOI). Міжнародний Клуб взаємного страхування GARD SA в циркулярі про запобігання втрат № 01-10, вказує на розмежування понять Letter of undertaking, Letter of indemnity і банківська гарантія.

Основною обставиною направлення Letter of indemnity є необхідність відхилення від встановлених домовленостей, що виражається в активних діях однієї зі сторін, наприклад здійснення заходу судна в порт, який раніше не був визначений договором фрахтування. Таким чином, LOI дає стороні, яка виконує ризиковану дію, гарантію відшкодування шкоди, яку може бути заподіяно такою дією.

З іншого боку, Letter of undertaking видається за наявності інциденту, який спричинив або може в майбутньому спричинити збитки. Дана форма забезпечення здатна надати гарантію за наявності вже заявленої до судна вимоги, що підлягає забезпеченню.

Не дивлячись на наявність декількох видів описаних вище документів, саме поняття Гарантійного листа Клубу взаємного страхування (Letter of undertaking, LOU, ГЛ) підлягає розгляду в даній статті, як форма забезпечення, яка підлягає обов'язковому закріпленню на законодавчому рівні та впровадженню в широку практику використання на території України в суперечках по морським вимогам.

Здавалося б, що Україна, як морська держава не повинна ставати винятком, проте використання гарантійного листа P&I Клубу – не є поширеною в нашій країні практикою, якщо не сказати інакше. Концепція гарантійних листів почала розвиватися ще в 1855 році. З того часу Клуби постійно адаптувалися до нових тенденцій в морській індустрії, а після Другої світової війни Клуби ввели нові фінансові інструменти для звільнення суден з-під арешту. З огляду на те, що видання банківських гарантій це досить довгий, часто бюрократизований і кропіткий процес, який, крім того, тягне за собою додаткові фінансові витрати на оплату послуг банку, P&I Клуби ввели власну форму гарантії.

По суті, Гарантійний лист Клубу взаємного страхування є формою гарантії, виданою Клубом, - зобов'язанням виплатити заявникові суму, належну йому за рішенням суду, або суму, узгоджену на умовах врегулювання. Це приватний договір забезпечення безпеки між сторонами, і суд не бере участі в процесі встановлення умов зобов'язання, які узгоджуються між Клубом, з одного боку, і іншою стороною (будь то сторона договору, третя сторона), учасник або інший клуб або страховик з іншого. Це важливий момент, оскільки тільки Клуб, а не вповноважені агенти, представники або місцеві кореспонденти Клубу мають право видавати такий Гарантійний лист.

Хоча точне формулювання Гарантійного листа буде відрізнятися в залежності від Клубу, всі вони відображають такі особливості: назва судна; ім'я позивача; опис інциденту, що став підставою для претензії; максимальна гарантована сума (яка включає відсотки і витрати); закон і юрисдикція застосовні для розгляду претензії; каталізатор для оплати; і резервування всіх прав. Після прийняття такого гарантійного листа одержувач повинен звільнити судно з-під арешту і не затримувати повторно, за тією ж вимогою (в більшості випадків, такий гарантійний лист видається при арешті судна, або навіть при ймовірному арешті).

Для одержувача такого листа з'являється можливість стягнути суму за морською вимогою безпосередньо від Клубу, а не від Судновласника або менеджера / оператора судна. Підставою для виплати суми гарантованого зобов'язання повинно виступати остаточне рішення суду, арбітражне рішення або укладена мирова угода. Важливим є те, що Гарантійний лист має суто дискреційний характер, тобто Клуб не несе зобов'язання видавати гарантію по кожному окремому випадку, а робить це виключно за власним рішенням, керуючись ситуацією.

Для Клубу, Судновласника і Отримувача такого гарантійного листа існує ряд певних переваг: по-перше, гарантійний лист має легку і гнучку форму змісту, а по-друге, ГЛ хоч і укладається у письмовій формі, однак завдяки сучасним технологіям, може бути доставлений в будь-яку країну за лічені хвилини. Завдяки простій і ємній формі видачі гарантійного листа від P&I Клубу, Судновласник мінімізує, а в окремих випадках уникає додаткових витрат, які могли б бути понесені в зв'язку з накладенням арешту на судно і обмеженням його комерційної діяльності.

Більшість клубів, додатково підкреслюють, що судно, для якого надається Letter of Undertaking має бути включено в P&I страхування свого члена. Таким підтвердженням може бути Сертифікат про участь (Certificate of entry) від Клубу. Іншими словами, судно повинно бути застраховане в Клубі. У випадках, коли судно було застраховане після події, але до арешту, Клуб не затвердить видачу ГЛ.

Не існує єдиного міжнародного акту, який би регулював прийняття гарантійного листа Клубу взаємного страхування. Але, незважаючи на це, Великобританія, Гонконг, Австралія, Італія, Франція, і Сінгапур - приймають такий документ в якості забезпечення. Більшість P&I Клубів відзначають ефективність використання ГЛ, про що все частіше пишуть в своїх публікаціях.

Чи можливо в Україні використання такого сучасного фінансового інструменту, як Гарантійний лист Клубу взаємного страхування (Letter of Undertaking)?

Виходячи з практики представлення інтересів як безпосередньо Клубів взаємного страхування, так і Судновласників в цілому, вважаємо, що гарантійний лист Клубу взаємного страхування в своєму тлумачення і за своєю суттю можливо асоціювати з поняттям гарантії, визначеним Цивільним кодексом України.

В Главі 49 Цивільного кодексу України описані основні терміни, умови і вимоги щодо форм забезпечення виконання зобов'язань. Згідно зі статтею 560 Цивільного Кодексу України, за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація гарантує перед кредитором виконання боржником свого обов’язку. Гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія діє з дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше. Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше, відповідно до статті 561 Цивільного Кодексу України.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, зазначені в гарантії. Кредитор може пред'явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який вона видана.

Гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії. Гарант повинен негайно повідомити кредитора про відмову від задоволення його вимоги. Обов'язок гаранта перед кредитором обмежується сплатою суми, на яку видано гарантію. Зобов'язання гаранта перед кредитором припиняється у разі: сплати кредитору суми, на яку видано гарантію; закінчення терміну дії гарантії; відмови кредитора від своїх прав за гарантією шляхом повернення її гарантові або шляхом подання гаранту письмової заяви про звільнення його від обов'язків за гарантією. Гарант, якому стало відомо про припинення гарантії, повинен негайно повідомити про це боржника.

Необхідно відзначити, що LOU за своєю суттю може бути використаний в Україні і бути визнаний державними органами України без будь-яких обмежень. На дійсність і можливість застосування ГЛ вказує його відповідність вимогам чинного законодавства. Також, ГЛ має бути зрозумілим і здійсненним. Термін дії документа, а також порядок його виконання повинні бути прямо відображені в змісті.

У разі застосування законодавства України, видавцем такого документа може виступати страхова організація або інша фінансова установа. Таким чином, особа, яка видає Гарантійний лист, для визнання його українським органом може додатково надати підтвердження своєї реєстрації як страхова або фінансова установа згідно із законодавством місця своєї реєстрації.

Аналізуючи українське законодавство, можливо з упевненістю стверджувати, що слід внести ряд певних змін, а точніше доповнень до чинних нормативно-правових актів з метою чіткого визначення порядку його застосування в комерційній практиці України. Тим не менш, важливо відзначити, що діючі на даний момент норми не забороняють застосування подібного засобу забезпечення і визнають існування великого інституту гарантії.

У Господарському кодексі України передбачено, що за погодженням сторін, можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань. Положення Господарського кодексу роз'яснюють такий вид забезпечення як “банківська гарантія”, вказуючи при цьому на поняття “гарантійного листа”, однак тільки у відношенні документа, виданого банком. У Цивільному кодексі роз'яснено поняття "гарантії", а також зазначено вимоги і порядок використання такого виду забезпечення.

Процесуальне законодавство (господарське та цивільне) також потребує доповнення норм, що стосуються способів забезпечення позову, зустрічного забезпечення, скасування і заміни заходів забезпечення позову. Статтею 137 Господарського процесуального кодексу передбачена можливість забезпечення позову іншими засобами у випадках, передбачених законодавством, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких, надана Верховною Радою України. Таким чином, передбачена можливість забезпечення позову іншими засобами забезпечення, наприклад тими, які передбачені Цивільним Кодексом України. Однак з метою правової визначеності, дану статтю можливо доповнити окремим заходом забезпечення позову, а саме – надання гарантійного листа про забезпечення оплати вимоги платоспроможною фінансовою організацією.

Беручи до уваги, що всі справи про арешт суден так чи інакше стосуються суб'єктів владних повноважень, так само рекомендується внести зміни і до Кодексу адміністративного судочинства України. Безсумнівно, норми Кодексу торгового мореплавства України вимагають внесення змін і доповнень в частині звільнення судна з-під арешту у разі надання забезпечення морської вимоги у вигляді гарантійного листа від P&I Клубу.

Можливість визнання гарантійного листа Клубу взаємного страхування, виданого відповідно до вимог законодавства України було відображено в рішенні Господарського суду Одеської області від 15.05.2020, згідно якого, наданий гарантійний лист, виданий Клубом взаємного страхування, зареєстрованим в Великобританії, було визнано фінансовою гарантією. Судом було зазначено, що в системному тлумаченні статті 141 та інших норм Господарського процесуального кодексу України, можливо прийняти як доказ фінансову гарантію особи, щодо якої відсутні сумніви в платоспроможності.

Дане рішення господарського суду за своєю суттю є революційним і прогресивним. Це фактично перший випадок, коли судом описується і визнається міжнародний фінансовий інструмент – Гарантійний лист Клубу взаємного страхування, в процесі щодо забезпечення морської вимоги, і декларується можливість його використання з урахуванням виконання всіх нормативних вимог.

В черговий раз суди господарської спеціалізації показали професіоналізм і взяли до уваги специфіку розгляду такої категорії справ, як заява про накладення арешту на морське судно, підготовку представників Судновласника, необґрунтованість вимог органів влади, абсолютну байдужість представників екологічної інспекції України та Адміністрації морських портів України до судового процесу, а також величину збитків, які можуть бути понесені іноземною судноплавною компанією.

Нам залишається продовжувати кропітку роботу в найскладніших суперечках, домагатися справедливості, керуючись законом, здоровим глуздом і оптимізмом, а також працювати над проектами законів України для поліпшення і розвитку сучасної законодавчої і судової системи і практики.

17 Червня, 2020
EngУкрРус
Колегія юристів з морського права України